- правлячий
- -а, -е.Який править, здійснює керівництво, стоїть при владі в державі.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
правлячий
Смотреть что такое "правлячий" в других словарях:
правлячий священнослужитель — див. священнослужитель правлячий … Словник церковно-обрядової термінології
правлячий — [пра/ўл ачией] м. (на) чому/ ч ім, мн. ч і … Орфоепічний словник української мови
правлячий — прикметник … Орфографічний словник української мови
священнослужитель правлячий — Священнослужитель (ієрей, архиєрей), що здійснює богослужіння; предстоятель … Словник церковно-обрядової термінології
Фердинанд Фридрих (герцог Ангальт-Кётена) — Фридрих Фердинанд Ангальт Кётенский Friedrich Ferdinand von Anhalt Köthen … Википедия
казальниця — Місце в храмі вірних, із якого правлячий священнослужитель виголошує проповідь; проповідальниця … Словник церковно-обрядової термінології
ламання святого Агнця — Священнодія в складі обряду причащання, під час якої правлячий священнослужитель розділює Агнець на частинки … Словник церковно-обрядової термінології
мирствування — Літургійний виголос Мир усім , яким правлячий священнослужитель супроводжує благословіння вірних у деякі моменти богослужінь; мирний виголос, літургійний привіт … Словник церковно-обрядової термінології
молитва воздуха — Молитва, якою правлячий священнослужитель супроводжує піднесення воздуха; молитва покрови … Словник церковно-обрядової термінології
молитва заамвонна — Молитва, яку правлячий священнослужитель виконує на закінчення Літургії, вийшовши з вітаря до храму вірних … Словник церковно-обрядової термінології
